На касі в магазині стояла збентежена старенька жіночка, їй не вистачило 10 гривень. Я вирішила доплатити гроші, а через місяць знову зустріла цю пані
Одного разу я заскочила в супермаркет за цукерками і чаєм і на касі спостерігала таку ситуацію. Бабуся років сімдесяти судорожно смикала потертий гаманець, вишукуючи в ньому залізні монетки і сумно хитаючи головою.
Перед нею лежали батон, пакетик картоплі і моркви, а також шоколадка в яскравій обгортці. Як я зрозуміла з слів бабусі, вона не очікувала, що шоколадка буде така дорога, і їй не вистачало на неї щось близько 10 гривень.
Я бачила, як бабусі соромно затримувати чергу і як вона шукає, але не може знайти відсутню суму грошей. Крадькома старенька подивилася в мою сторону. Цього я вже не могла витримати. Я додала їй відсутню суму грошей і з посмішкою побажала гарного дня.
Бачили б ви, з якою вдячністю літня жінка дивилася на мене і з якою радістю дякувала за мої гроші! Зізнатися, я була дуже зворушена, і готова була купити їй ще шоколадку, але ця думка прийшла мені вже вдома. Тому було пізно.
Пройшов місяць, і я вже давно забула літню жінку, яку зустріла на касі і якої допомогла оплатити покупку. Однак незабаром вона сама нагадала про себе.
В один прекрасний день я зайшла в уже інший супермаркет, що знаходиться в протилежному кінці міста, і спостерігала на касі цікаву сцену. Та сама бабуся, про яку я писала вище, стояла навпроти касира з тим же набором продуктів і з тим же розгублено-сумним виглядом смикала старенький гаманець. Цього разу їй не вистачало вже 20 гривень на шоколадку.
Так як в касу була черга, то я не відразу побачила жінку похилого віку і не відразу зрозуміла, чому вона так довго не може оплатити товар. Переді мною стояло ще три людини, до яких і звернулася бабуся з наріканнями на свою неуважність і маленьку пенсію. Однак люди в черзі чомусь не реагували на сумні слова літньої жінки, а з відсутнім виглядом дивилися по сторонам.
Так як пауза затягнулася, то касир стала виходити з себе і вимагати, щоб бабуся оплатила свої товари або відмовилася від покупки чогось одного.
– Невже ніхто не може допомогти бідній пенсіонерці? – роздратовано промовила старенька і ще раз, вже критичніше, оглянула людей в черзі. Ті промовчали.
Тоді бабуся ніби “раптово” все ж знайшла 20 гривень і оплатила покупки. Потім вона швидко пройшла на вихід, де її чекало … таксі!
Після такої цікавої історії я запам’ятала цю літню жінку і стала звертати увагу, що досить часто зустрічаю її на вулиці свого міста. Один раз я її побачила в кіно, іншим разом – при виході з салону краси, ну а третій раз – так, знову в супермаркеті, і знову на касі, і знову з тією ж проблемою!
Не можу сказати, яка мораль цієї історії. Більше нічого про цю літню жінку я не знаю. Одне лише мене стало зрозуміло, що трюк з нестачею грошей в касі вона проробляє вже багато раз, в різних частинах міста і в різних магазинах. Що спонукає її до цього, бідність або бажання пожити за чужий рахунок, невідомо.
Зрозуміло, що багато від своєї хитрості бабуся не виграє, але якщо чесно, після цього випадку я перестала бути легковірною, і тепер допомагаю лише тим, кого знаю особисто.
Джерело:merezha.co