Боєць звернувся до укранців! Прямо з Соледару – після відступу: про це мовчать всі. Правда про відступ!

На фронті відчувається серйозне загострення в напрямку Бахмута, Красної Гори, Вугледара. Попри те, що окупант зайшов у Соледар, українські війська перегрупуються і готуватимуться до контрнаступу. 

Про це 24 Каналу розповів колишній командир ізраїльського загону спецпризначенців, який зараз воює в Україні Денис Десятник.

За його словами, росіяни мають величезний людський ресурс, який вони не бережуть і не рахуються з колосальним втратами.
 

Десятник наголосив: “Соледар окупанти фактично не взяли, наші війська тактично відступили для перегрупування”.

Це рішення було ухвалене командуванням. І воно не означає, що українська армія віддає росіянам міста чи прифронтові території.

Ми відступаємо, аби перебазуватися. Десь відступаємо, бо ми бережемо своїх людей, на відміну від окупантів, яким все одно на людський ресурс. Вони тілами закидають наші позиції, не шкодуючи людей,
– додав військовий.

Він переконаний, що українське військо перегрупується, підготує контрнаступ і забере ці території назад.

Проте серед “вагнерівців”, зауважив Десятник, є деякі непогані бійці. Мовиться про кадрових військових, які прийшли у приватну військову компанію. За їхніми плечима багато воєнних точок. Однак серед ПВК “Вагнер” є і недосвідчені ув’язнені.

Зараз у ПВК “Вагнер” набирають кого завгодно, аби лише йшли служити,
– підкреслив боєць.

Він додав, що росіяни не зважають на величезні втрати. Натомість в Україні, на щастя, таких втрат немає, бо при потребі ЗСУ можуть відступити, аби зберегти життя бійців.

І така тактика стратегічно вважається виграшною. Водночас загострення ситуації на сусідніх ділянках фронту, як от Вугледар, також не варто передвчасно зараховувати до поразки. Як зазначив військовий оглядав Олександр Коваленко, на цій ділянці фронту ніколи не було просто, як і на будь-якій іншій по лінії зіткнення. І в контексті опису нинішньої ситуації слід згадати те, про що багато хто забув, а тому, розводять у мережах масову паніку, коли слід зберігати холоднокровність.

На початку листопада 2022, РОВ, зібравши більш-менш укомплектовані 5 БТГр, висунулися на штурм Вугледара, який вони поспішили назвати якоюсь епічною битвою. Але епічна битва для підрозділів 40-ї бригади, 155-ї бригади ТОФ, ОБТФ «Каскад» та інших ворожих загонів обмежилася селом Павлівка.

Відправивши в м’ясорубку важко зібрані 5 БТГр і зрізавши їхню боєздатність удвічі і навіть більше, окупанти змогли вийти на околиці Павлівки, при цьому 11 листопада, а потім 20 листопада гучно оголосивши про те, що село повністю під контролем РВВ. Двічі. Але там де двічі, там і тричі?

 

І ось, з 2 на 3 грудня, артилерія РВВ почала обстрілювати Павлівку. Дивно, навіщо обстрілювати село, яке під твоїм контролем? Причому двічі.

Загалом це невеликий екскурс у недалеке минуле, для того, щоб зрозуміти, що зараз відбувається під Вугледаром.

РІВ знадобилося майже 2 місяці, щоб відновити втрати підрозділів все тих же 40-ї бригади, 155-ї бригади ТОФ, ОБТФ «Каскад» та іншої лушпиння і вони знову кинули ці свіжі сили на Вугледар, який їм критично потрібен для реалізації МТО з сходу на південь.

Ось тільки цього разу РВВ намагаються обходити ще й із західного напрямку, а так само нинішній склад відрізняється від торішнього кидка лемінгів. Піхотна компонента превалює, штатна комплектація підрозділів технікою відсутня згідно з нормативами. Але, є артилерія.

Схоже, 40 і 155 використовуються командуванням РВВ у форматі чмоні-рашу і саме таким чином вони намагатимуться схопити Вугледар.

У цьому контексті вирішальним фактором може стати:

По-перше, наявність у РВВ достатнього БК до артилерії для підтримки штурмових дій.

Але тут постає питання, а чи змогли вони з досить близьким плечем підвезення цей БК накопичити та забезпечити процес його довготривалого та своєчасного, а також пропорційного підвезення? З урахуванням загальної ситуації РІВ з артою та БК є сумніви.

По-друге, наявність достатньої кількості артилерії та БК у ЗСУ, оскільки в локації Вугледара даний фактор вирішує не багато, а все, особливо з урахуванням панівних висот та тієї обставини, що вони під контролем саме української артилерії.

“Буде непросто, але Вугледар знову перемеле морячків. Вірте у ЗСУ”, – підсумував Коваленко.