20 тисяч солдат! Штурм міста – екстрена новина: план наступу росіян. Це справжній шок!
Вугледар важливий тим, що разом із цією шахтою перетворився на «укріплення» ЗСУ, і це всього за кілька кілометрів на північ від єдиної залізничної гілки, яка з’єднує Донецьк із Кримом. Справді, деякі ділянки цієї залізниці на схід від міста розташовані менш ніж за 1000 метрів від українських позицій, що, натомість, означає: вони небезпечні для росіян. Я впевнений, що навіть Путін знає про важливість відтіснення українців від цієї залізниці, аналізує австрійський військовий аналітик Том Купер.
Не дивно, що з вересня 2022 року 58-а ОА ЗС РФ розтратила дві повні бригади, намагаючись дістатися Вугледара через село Павлівка, розташоване на південний захід від нього. Водночас Павлівку повністю зруйнували, і навіть українці відмовилися від спроб її повністю контролювати: завдання полягало в тому, щоб не дати росіянам використовувати її як плацдарм для наступу на Вугледар. Зрештою, в один із грудневих днів українці пішли з цього села.
Протягом того ж місяця та першої половини січня 58-а ОА була зайнята відновленням пошарпаних частин та отриманням підкріплень, перш ніж зробити нову спробу. Для свого нового наступу армія зосередила 40-у та 155-у бригади морської піхоти (первісний контрактний склад останньої було знищено у Павлівці ще у жовтні), 136-ту мотострілецьку бригаду, 123-й стрілецький полк («ДНР»), Батальйони «Схід» і «Каскад» (обидва були посилені до полкового рівня), як мінімум полк спецназу та кілька другорядних підрозділів ГРУ.
Майте на увазі таке: після мобілізації наприкінці вересня ЗС РФ припинили роботу у своїх знаменитих БТГ. Отже, 58-а ОА справді розгорнула для цього наступу в еквіваленті приблизно чотири повні маневрені бригади плюс дві артилерійські бригади. Скажімо, всього близько 20 тис. військовослужбовців, 90 ОБТ, можливо, вдвічі більше за БМП і близько 100 артилерійських знарядь.
24 січня росіяни почали наступ, спробувавши знищити передові українські позиції, очевидно, між Павлівкою та Микільським та на східному боці Вугледару, за допомогою РСЗВ ТВС-1. Хоча на відео це має вигляд «пекла» (і, безумовно, «порівняне з пеклом» для тих, хто перебував у межах цільової області), я не впевнений, що ця тактика взагалі-то ефективна: повідомлень, що вказують на велику кількість жертв з боку української 72-ї механізованої бригади, яка складає основу оборони Вугледара, просто немає.
Тепер дехто каже, що за ударами ТВС-1 були — «примусові» — масовані артилерійські обстріли Вугледара з метою послабити оборону. Інші кажуть, що артилерійських обстрілів не було, бо росіяни намагалися застати українців зненацька.
Потім росіяни атакували через Павлівку з її північної околиці — з виходом на південний Вугледар. Дехто каже, що вони справді намагалися обійти західну частину міста з метою оточити його. Можливо, але я припускаю, що їм не надто імпонувала ідея марширувати понад 1000 метрів відкритим простором з повним українським гарнізоном на глибокому фланзі. З іншого боку, ну, судячи з інтелектуальних якостей офіцерів ЗС РФ — тут ніколи не вгадаєш.
Достовірно те, що одночасно з цією атакою на південному заході російська морська піхота просунулась з Микільського навколо дачної ділянки з південної сторони, перш ніж повернути на північ, бо перші два дні цього наступу російські соціальні мережі були переповнені повідомленнями про перестрілки з «українцями, які опинилися в тилу росіян».
Я думаю, поки 58-а ОА не знайде спосіб убезпечити (сильно укріплену) шахту Южнодонбаська, вона не впорається із жодним наступом у районі Вугледара. Зрозуміло, британське міністерство оборони заявило, що росіяни готують ще одну«сфокусовану атаку» в районі Вугледара.
Частина російських підкріплень, про які заявляли англійці, — за українськими джерелами: до 1500 осіб — збиралася в селі Кирилівка, на південь від міста. Основна їх маса була розміщена в місцевій школі, яку 28 січня обстріляли чи то М142, чи то М270 ЗСУ. Кількість жертв залишається невідомою, але може обчислюватися «сотнями»: дійсно, це могло стати причиною згаданих вище чуток про масові втрати ЗС РФ у районі Вугледара. Здається, ніхто в Росії не засвоїв уроків з того, що сталося в Макіївці.