Кращого і годі було чекати: Тепер вже офіційно: всі незаконно збагачені чиновники тепер будуть…

Верховна Рада (ВР) прийняла в другому читанні і в цілому законопроект президента Володимира Зеленського, що стосується кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Закон обіцяє кримінальну відповідальність за незаконне збагачення на держслужбі і “громадянську конфіскацію” нажитого злочинним шляхом.

Проект закону №1031 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконно потрапив осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів” в цілому підтримали 259 депутатів.

Голоси дали 227 нардепів з фракції “Слуга народу”, 19 – фракції “Голос”, 7 – з “Європейською солідарності”, 6 – позафракційних.

У групі “За майбутнє” і у фракції ВО “Батьківщина” нардепи або утрималися або не голосували, також надійшло більшість членів “Європейської солідарності” і “Опозиційною платформи – За життя” (з тією різницею, що 7 нардепів “ОТЗЖ” проголосували проти) .

Як повідомила глава комітету Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська , до другого читання законопроект передбачив відповідальність за незаконне збагачення в разі, якщо встановлено, що придбані чиновником активи на більш ніж на 6,5 млн гривень перевищують його законні доходи.

А механізм так званої “громадянської конфіскації” пропонується застосовувати, якщо сумнівні доходи чиновника крупніше законних доходів на 1 млн гривень.

“Нікому за межами цього залу не треба пояснювати, чому цей законопроект потрібен. Всім звичайним людям зрозуміло, що ситуація, коли суддя або прокурор все життя маючи скромну зарплату живе в будинку на п’ять поверхів з тенісними кортами і двома басейнами, і при цьому цей будинок зареєстрований на його маму-пенсіонерку, яка за все життя заплатила 10 тисяч податків , – всім зрозуміло, що така ситуація не є нормальною і є індикатором незаконних корупційних активів такого судді або прокурора “, – сказала Красносільська.

За її словами, по найбільшим сумам незаконних активів буде кримінальна відповідальність, за менші загрожуватиме громадянська конфіскація. “Вона передбачає рішення суду, передбачає, що прокуратура збирає докази, йде в суд, і тільки якщо суд погоджується з представленими доказами, настає громадянська конфіскація. Ці механізми будуть доступні тільки антикорупційного бюро, антикорупційної прокуратурі і антикорупційному суду. Про жодні можливі зловживання інших нереформованих органів не йде “, – запевняє глава антикорупційного комітету.

Нагадаємо, законопроект в серпні ц.р. вніс до парламенту президент Володимир Зеленський (хоча раніше, в лютому, Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення).  Перший крок до повернення криміналізації незаконного збагачення топ-чиновників Рада зробила 11 вересня цього року, прийнявши законопроект №1031 у першому читанні.

При цьому практично всі, хто виступав нардепи, які не належать до правлячої партії “Слуга народу”, піддавали законопроект критиці. Найчастіше вказувалося, що пропонований “корупційний поріг” – вартість придбаних активів, яка значно перевищує офіційні доходи високопоставлених чиновників і наводить на думку про корупцію – сильно завищений, що звужує коло потенційних “клієнтів” антикорупційних органів.

Законопроект доповнює Кримінальний кодекс нормами, які встановлюють відповідальність за придбання чиновником активів, вартість яких перевищує на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян його законні доходи. Це пропонується карати позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

А сума неоподатковуваного мінімуму в рамках кримінального законодавства встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Її розмір станом на поточний рік становить 960,5 гривень.

Питання ж виявлення необгрунтованих активів і збору доказів їх необгрунтованість покладається на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), а у визначених законом випадках – Державне бюро розслідувань (ДБР) і Генеральну прокуратуру. Справи будуть розглядатися Вищим антикорупційним судом.