Пішли в Кpакові до укpаїнського pесторану. Три мої подpуги-польки, товаpиш з Укpаїни і я. За столом поpуч…

Пішли в Кракові до українського ресторану. Три мої подруги-польки, товариш з України і я.

За столом поруч з 20 осіб, російськомовні і ще дуже гучні. Ми один одного не чули. Я не витримав і категоричним тоном польською попросив їх розмовляти тихіше. Запала тиша.

Моя подруга прокоментувала польською до нас, що їй моторошно чути російську і якщо це громадяни України, то жодних висновків не доходять і як вони можуть нас, поляків, які так підтримуємо Україну, наражати на такий стрес слухати російську і мабуть ще піднімуть тост за путіна.

Уся група перейшла миттєво на українську, ми були ошелешені.

Подруга каже: мабуть почули мій комент. Один з них розвертається і каже: це точно.

Згодом з нами гарно попрощались і попросили вибачення. Подруга їм услід: мабуть ви задумаєтесь.

Przemysław Lis-Markiewicz Profil Prywatny