“Юлечка, давай тікати далі”. А вона каже: “Мамо, не треба”Мінометний обстріл почався, коли ми працювали на городі,один снаряд розірвався поруч і поранив Юлі стегно, за лічені секунди поруч впали ще два.
В Україні 4 червня День пам’яті безневинних жертв. Уперше Україна 4 червня 2021 року вшановує пам’ять усіх дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії. Їхня кількість достеменно невідома, постанова Парламенту каже про 240 жертв.
Через російську агресію на Донбасі загинули 240 дітей | ZMINA
У сюжеті ТСН історії двох з них – наймолодшої та дівчинки, яка не дожила до повноліття. Щодо загиблих на Сході дітях Україна так і не має статистики, за підрахунками моніторингової місії ООН, 232 – це загиблі діти. Четверо з них від початку цього року. Ще щонайменше 403 дитини – це ті, хто отримали поранення. Наймасовіша загибель дітей на Сході сталася, коли бойовики збили “Малазійський боїнг” рейсу МН17, тоді загинуло 80 дітей. У селі Новомихайлівка розташованому між Донецьком та Докучаєвському за останні 50 років мало, що змінилося. Там живе півтори сотні дітей, проте так одразу і не скажеш, що десь поруч триває війна. Сім років тому Юлія і Діанка мали йти в 11 клас, але сталося горе. Найкраща подруга Діани, з якою танцювали, їли солодощі, фотографувалися та мріяли, як вийдуть заміж, стала першою загиблою на війні в їхньому селі. Юлі було лише 16-ть. “Вона мені вночі наснилася і каже: “Не бійся, мені не страшно. Усе добре”, – каже дівчинка. Мінометний обстріл почався, коли вона з родиною працювала на городі, почала тікати, але один снаряд розірвався поруч і поранив Юлі стегно, за лічені секунди поруч впали ще два. Пані Лариса намагається навчитися жити після загибелі доньки, вже сьомий рік працює з психологами. “Я їй кажу: “Юлечка, давай тікати далі”. А вона каже: “Мамо, не треба нікуди”, – пригадує матір Юлії. Читайте також Він ніколи не бачив цю жінку, він був закоханий у її листи. Але їхня зустріч перевернула все.. Батько дівчинки, на жаль, захворів і помер. Пані Наталя пригадує, її донька народилася передчасно. Коли в Мар’їнці вже почалася війна, бійці терміново відвезли породіллю до реанімації. Жінка розповідає, що одного разу посеред ночі в їхній будинок влучив снаряд. За життя її Льолі лікарі боролися 12 днів. На жаль, марно. “Якби зараз повернути все назад я б зібралася і поїхала. А тоді здавалося грошей немає, роботи немає, а я працювала в магазині. І куди ми поїдемо, без грошей навіть квартиру найняти, хто знав, що так станеться”, – бідкається жінка. Юля та Льоля померли в один день з різницею в рік. Юля не дожила до 16-ти, Льоля не дожила до 6 місяців.