У Кремлі знову «зaпaлало»! Путін каже, що мільйони росіян будуть змушені покинути Україну
Володимир Путін назвав «потворним» проєкт закону про корінні народи України, поданий до Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським.
Російського лідера обурило, що у переліку корінних народів, який міститься у першій статті документу, немає росіян.
Загалом у цьому списку фігурують три народи — кримські татари, кримчаки та караїми. Власне у проєкті закону чітко вказано, що мова йде про корінні народи, які сформувались на території Кримського півострова.
Цього тижня із засудженням документа виступила російська Держдума. В ухваленій нею заяві проєкт Зеленського назвали «образою історичної пам’яті, новою спробою вбити клин між українським, російським та іншими корінними народами України».
З приводу ініціативи українського президента розлого висловився Володимир Путін.
Положення цього проєкту нагадали російському лідеру «теорію і практику нацистської Німеччини», а його реалізацію він назвав потужним ударом по російському народу загалом.
«Це призведе до того, що сотні тисяч, а можливо, навіть мільйони будуть змушені або виїхати, не воліючи бути людьми другого сорту, або почнуть себе переписувати якось по-іншому», — заявив Володимир Путін.
В Україні з оцінками російського президента не погоджуються і обіцяють, що закон набуде чинності ще до кінця літа.
Стратегія, концепція, закон
Володимир Зеленський заявив, що вніс проєкт закону про корінні народи України до Верховної Ради 18 травня. Цього дня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу на згадку про масову депортацію кримських татар у 1944 році.
У зверненні з цього приводу Зеленський нагадав про розроблену владою Стратегію деокупації та реінтеграції Криму й Севастополя та Концепції розвитку кримськотатарської мови до 2032 року.
Законопроєкт про корінні народи став, за словами президента України, черговим кроком офіційного Києва «в кримському напрямку».
«Впевнений, що у стислі терміни депутати розглянуть і закріплять статус корінних народів України, зокрема кримських татар, і нарешті зроблять те, що відкладали 30 років вісім скликань Верховної Ради і всі попередні президенти», — сказав він.
Багатомовність
Термін «корінні народи» згадується в українській Конституції: наприклад, держава, згідно із нею, має сприяти розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності не лише національних меншин, але й корінних народів України.
Згадка про «корінні народи» міститься і в деяких українських законах.
Наприклад, закон про освіту, ухвалений у 2017 році, розрізняє мови, якими можуть послуговуватися в українських школах так:
державна (українська) мова: є мовою освітнього процесу в країні;
мови корінних народів: ними учні можуть отримувати середню освіту в рамках окремих класів;
мови країн-членів ЄС: їх можуть вивчати як іноземні плюс ними можуть викладати деякі дисципліни у всіх класах школи;
інші мови національних меншин: освіта цими мовами може відбуватися лише до 4 класу, пізніше їх можна вивчати як іноземні мови.
У цій схемі за замовчуванням російська вважалася мовою із останньої, четвертої категорії. Після ухвалення цього закону в Україні школи із російською мовою навчання фактично зникають як клас.
Але проблема полягала в тому, що жоден український закон не пояснював, хто такі ці «корінні народи», мови яких мови яких мають стільки привілеїв порівняно із тою ж російською.
Проєкт, поданий Зеленським, став відповіддю на це питання.
Напевне, головна стаття в законопроєкті Зеленського — перша, де міститься визначення корінних народів, і наводиться їх перелік.
Корінним народом Зеленський пропонує вважати етнічну спільноту, яка:
сформувалася на території України;
є носієм самобутньої мови та культури;
має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи;
самоусвідомлює себе корінним народом України;
становить етнічну меншість у складі її населення;
це, виглядає, найсуттєвіше — не має власного державного утворення за межами України.
Якщо йти за цим визначенням — а воно, за словами представників команди Зеленського, відповідає документам про корінні народи, що їх ухвалила ООН та інші міжнародні організації, — то в росіян, а також угорців, румунів, білорусів, євреїв, та й фактично в будь-яких народів, що мають титульні, «материнські» держави, від початку не було шансів потрапити в перелік українських «корінних» народів.
До списку корінних народів України потрапили кримські татари
У підсумковому списку виявилися лише кримські татари (їхня чисельність в Україні оцінюється у близько 300 тисяч осіб, близько 90% живуть в Криму), і два малих кримських народи — караїми (чисельність близько 1200 осіб, із них в Криму живуть близько 500), та кримчаки (загальна чисельність не перевищує кілька сотень осіб).
Короткий, лише на кілька сторінок проєкт в команді Зеленського називають «максимально широким, рамковим».
У ньому мова йде, наприклад, про те, що держава сприяє представництву корінних народів в органах влади, захищає їх від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства, реалізує «заходи посиленої підтримки корінних народів України», гарантує право на розвиток традицій.
Окремо цей закон визначає право корінних народів створювати свої освітні заклади та гарантії вивчення їхніх мов. Крім того, держава може підтримувати ЗМІ, в яких мажоритарним акціонером є представницькі органи корінних народів (мова йде про Меджліс кримськотатарського народу, який у Росії визнано екстремістською організацією. Караїми та кримчаки своїх представницьких органів не мають).
«(Після ухвалення цього закону) справа буде за урядом, який має розробити конкретні програми та реалізувати їх, — програми підтримки мов, представницьких органів і культури корінних народів», — каже ВВС депутат Верховної Ради від президентської партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
У самій Росії ще від 1999 року діє Федеральний закон «Про гарантії прав корінних малочисельних народів РФ», що має схожі цілі та засади.
Російський закон вважає малими корінними народами ті, що «проживають на територіях традиційного розселення своїх предків, зберігають традиційний спосіб життя, господарську діяльність та промисли, і нараховують у Російській Федерації менше 50 тисяч осіб».
У затвердженому урядом переліку — близько пів сотні таких народів, що проживають переважно на Крайній Півночі та Далекому Сході — від абазинів та алеутів до ескімосів та юкагирів. Ані караїмів, ані кримчаків у цьому переліку немає.
Особливий статус корінних народів передбачає для них певні пільги — наприклад, переваги у використанні природних ресурсів та територіях, де вони живуть.
Проте нерідкими є випадки, коли російським корінним народам забороняли, наприклад, традиційну риболовлю або обмежували у вилові морських тварин.
Уряд також неохоче поповнює список корінних народів — вважають, що через небажання збільшувати розміри пільг.
Наприклад, до списку досі не внесли малі народності Ямалу та Колими.
«Люди другого сорту»
Попри це все в інтерв’ю на каналі «Россия 1», що його показали у середу, Володимир Путін порівняв український законопроєкт не з російським законом про корінні народи, а з правом Третього Рейху.
Передусім президент Росії показав обізнаність щодо предмета розмови, заявивши, що «бачив цей проєкт».
«Одна зі статей там лунає приблизно так: корінні народи не можна піддавати дискримінації. Але є загальне правове правило, згідно із яким дозволено усе, що не заборонено. Відповідно, корінні народи не можуть піддаватися дискримінації, а деякі, виходить, можуть? Зокрема і росіяни. Але мова не лише про росіян. Румуни, поляки, угорці — це теж велике питання», — заявив Володимир Путін.
Обурення російського лідера, швидше за все, стосувалося положення проєкту Зеленського про те, що «будь-яка дискримінація корінних народів при реалізації ними своїх прав заборонена», — далі у цій статті перераховуються права на захист від примусової асиміляції та виселення, на використання власної національної символіки, використання та розвиток своєї історії, мови та традицій.
У ґрунтовному аналізі проєкту Зеленського Путін пішов далі.
«Саме по собі розподілення на корінні, першосортні категорії людей, другосортні і так далі — це вже точно цілком схоже, нагадує теорію і практику нацистської Німеччини. А як бути людям зі змішаною кров’ю? Як бути?» — запитав Путін.
«Сам Зеленський — єврей за національністю. Я не знаю, в нього, мабуть, там кров змішана. Що робити от із цими людьми? Їм що, будуть зараз, як у нацистській Німеччині, — міряти черепи, інші частини тіла циркулем і визначати, як там визначали справжнього арійця і не справжнього? Так тут будуть визначати справжнього українця і не справжнього? Я вже не кажу про інші складові», — додав він.
Важко сказати, що саме мав на увазі російський лідер, коментуючи проєкт Володимира Зеленського саме таким чином: українці, згідно із цим документом, до корінних народів не потрапляють, розподіл на сорти громадян ним також не передбачений.
«Ніхто не захоче бути людьми другого сорту. Я вже не кажу про дискримінацію за мовою та іншим складовим нормального життя людини. Але це (реалізація закону про корінні народи. — Ред.) призведе до того, що сотні тисяч, а може, мільйони будуть змушені або виїхати (з України. — Ред.), не бажаючи бути людьми другого сорту, або почнуть себе переписувати якось по-іншому», — підсумував Володимир Путін.
Опитаним ВВС українським політикам було складно припустити, які саме положення законопроєкту Зеленського про статус кримських татар, кримчаків та караїмів могли б змусити до еміграції з України мільйонів росіян.
«(Цю заяву) можна розглядати виключно як підігравання традиційній пропагандистській роботі проти України. Або помічники російського лідера традиційно дають йому неповну та викривлену інформацію про українські законопроєкти», — сказав ВВС радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Коли ухвалять?
Заступник голови комітету Верховної Ради з гуманітарної політики Євгенія Кравчук розповіла ВВС, що активізація теми Криму у президентському порядку денному сталася після переговорів у норманському форматі, що відбулися в Парижі у грудні 2019.
Напередодні першої — і на сьогодні останньої — особистої зустрічі із Володимиром Путіним Володимир Зеленський заявляв про рішучість порушити на переговорах із російським лідером статус Криму, анексованого Росією у 2014 році.
Україна та більшість країн світу не визнають Крим частиною Росії.
Проте тоді, кажуть співрозмовники ВВС, спроби Києва порушити цю тему на переговорах високого рівня не принесли успіху: Росія відмовилася і відмовляється від будь-якого обговорення статусу півострова, та й нормандський формат формально від початку створювався для обговорення виключно конфлікту на сході України.
«Після цього актуалізувалося питання про те, щоб тему Криму винести окремо», — каже Євгенія Кравчук.
Кримська тема почала привертати більше уваги Володимира Зеленського після переговорів у нормандському форматі, що відбулися у грудні 2019 в Парижі
Найважливішим елементом «кримського порядку денного» Володимира Зеленського, за задумом його команди, має стати «кримська платформа» — ініційований президентом України міжнародний майданчик, на якому планують обговорювати перспективи «деокупації та відновлення територіальної цілісності України, а також подолання наслідків тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної республіки Крим та Севастополя».
Перелік учасників першого саміту «кримської платформи», запланованого на 23 серпня, напередодні 30-го Дня незалежності України, досі допрацьовують.
Проте вже зараз офіційний Київ готує громадську думку до того, що цей захід стане чи не кульмінацією масштабного святкування ювілею країни.
«Було б символічно, аби до саміту «кримської платформи» (закон про корінні народи) або набув чинності, або президент підписав би його прямо під час саміту», — каже Євгенія Кравчук.
Шанси на це, каже вона, є, і чималі: у розробці законопроєкту брали участь представники не лише партії влади, що має монобільшість в парламенті, але й опозиційні фракції.
Процедурно ухвалення закону не повинно затягтися: невеликий обсяг документу практично виключає можливість «війни поправок».
До того ж гуманітарний комітет Ради напередодні рекомендував проєкт до прийняття за основу та в цілому. Якщо таку позицію підтримають більшість депутатів парламенту, ухвалити закон теоретично можна навіть наступного тижня.
За участі Анастасії Голубєвої.