Цими вихідними чоловік у справах їздив до своїх батьків в село і взяв з собою сина. Повернулися обоє без настрою, а вийшла у всьому винна я. З батьками чоловіка стосунки у нас відразу не склалися. Свекруха була проти нашого шлюбу, тому що я вже була одружена. Треба було їм взагалі про це не розповідати, може, зараз би все по-іншому було

Цими вихідними чоловік у справах їздив до своїх батьків і взяв з собою сина. Свекруха захотіла онука побачити, – каже 35-річна Світлана. – А після повернення став похмурим, не розмовляє зі мною. Син теж повернувся без настрою. Я питаю – що сталося? Так він мені каже, що це через мене наш син не хоче спілкуватися з його батьками. Як з’ясувалося, що Артемко там закотив сцену, тому що не до тих бабусь з дідусем приїхали. Адже він подумав, що вони їдуть до моїх батьків і вже налаштувався на зустріч з ними.

– Зрозуміло. А його привезли не до твоїх?

– Отож бо… Коли під’їхали до їхнього будинку, то їх вже зустрічала мати чоловіка. А коли Артем побачив, куди його привезли, то почав вередувати: «Мене не туди привезли, де моя бабуся, ти не та». Всі були ошелешені, не знали, що робити. Зрозуміло, що їм неприємно. Тільки до чого тут я? Я ж нічого про них поганого йому не говорила. Так вони чомусь вирішили, що це я сина так налаштувала проти них.

У Світлани цілком стандартна сім’я. П’ятирічний син, чоловік, квартира в кредиті. Чоловік ходить на роботу в офіс, Світлана теж уже працює, але і дитині доводиться приділяти багато часу. Декілька разів на тиждень її виручає мама – гуляє з онуком, поки Світлана працює протягом дня. Якби не вона, то було б значно складніше.

– Мама мене з перших днів допомагала, – каже Світлана. – Кожен день приходити не виходить, але навіть це її миття підлоги, прання і приготування їжі – значний внесок. Вона і в поліклініку з нею може сходити, і на майданчик. Батько завжди на машині відвозить-привозить, коляску виносить, по магазинах їздить.

Коли онукові виповнилося два роки, то батьки Світлани вже брали до себе його ночувати, щоб молодь трохи відпочила. У них в квартирі і іграшок багато хлопчика, і одяг для перезміни є. І місце для сну йому виділили. З дідусем вони грають у футбол, з бабусею їсти готують.

Батьки мої внука люблять більше, ніж мене. Ні в чому йому не відмовляють. Коли він у них, то всю увагу приділяють йому. Ось він до них і прив’язався. Радіє кожній зустрічі.

А ось з батьками чоловіка відносини у Світлани інші. Давним-давно мати чоловіка була проти того, щоб її син брав Світлану в дружини. Адже до нього вона вже була одружена. Це було по юності, прожили вони менше року і розійшлися. Дітей не було.

– Треба було їм взагалі про це не розповідати, – каже Світлана. – Я так і думала зробити, тільки чоловік запевняв, що в цьому немає нічого надзвичайного. А свекруха виявилася не готова до того, що невістка – розлучена! Та ще я старша за чоловіка на три роки. Так що вона була від мене не в захваті. Прийшла на весілля в чорному і аж до народження онука ми не спілкувалися.

Коли з’явився Артемко, та стала добрішою, змилостивилася. Зрозуміло, що відносини далекі від ідеалу, але ми хоча б почали спілкуватися. Приїжджали вони у свята, вітали нас, а ми їх. Коли свекруха дзвонить синові, то просто іноді запитує про внука і не більше.

– Хоча я і кажу синові про те, що у нього дві бабусі і два дідусі, – продовжує Світлана. – У тата теж є батьки. Він слухає, але не сприймає. Іноді вона взагалі про них не пам’ятає – так рідко бачаться.

Коли вони їхали назад від свекрів, то Артемко заявив татові, що у нього лише одна бабуся і один дідусь. Так що чоловік образився не на жарт. Він вважає, що його рідні теж люблять онука. Завжди цікавляться ним, коли дзвонять, привіт можуть передати. І подарунки дорогі дарують на свята.

Потрібно частіше говорить синові про те, що бабусь і дідусів у нього кілька. А не двоє. Просто пробувати навчити вважати, пригощати, заохочувати. Картинку намалювати з членами сім’ї.

– Чесно кажучи, я так постійно і робила, – дивується Світлана. – Тільки хлопчик твердить одне і те ж. Я повідомила чоловікові, що таким чином проблему не вирішити. Потрібно їм частіше бачитися. Нехай погуляють з Артемком, поспілкуються. І не раз в сезон, а щотижня. Мої ж так роблять.

Так чоловік Світлани заявив, що моїм це простіше зробити. У них є машина, вони молодші. Можуть брати внука до себе з ночівлею. А його вже у віці, хворіють, їхати на громадському транспорті доводиться.

– Звичайно, кілька зупинок без пересадок – це довго і важко! – не витримала Світлана. І не набагато мої і молодші. Про здоров’я моїх батьків чоловік просто нічого не знає. А так у них з цим теж не дуже.

Одним словом, чоловік начебто розуміє, чому так, тільки проблему треба вирішити. І розв’язати цю проблему, на його думку, повинна Світлана. Вона повинна будь-що-будь зробити так, щоб Артем полюбив його батьків.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело:smereka-ua.pro