Українець не вuтрuмав: «Схoдив я в мaгазин. Купuв 1 кг цукру за 28 гривeнь, кіло гречки по 43, заплатив за…»
Так, сходив я в магазин. Купив 1 кг. цукру за 28 гривень, кіло гречки по 43 гривні, заплатив за кілограм борошна 20 грн., за літр олії віддав 68 гривень і за блок сірників- 10 грн. В сумі- 169 гривень.
Тепер повернемося в 2018 рік, в часи «б@рuги- м@р0дера».
Тоді б я купив цукор по 12, гречку по 22, олію по 22, борошно по 14, сірники по 5 грн. Обійшлося б це мені в 75 гривень.
Питання: кому я віддав 94 гривні? 94! При тому, що $ залишився на місці, а зарплатня не зросла в 3 рази. А віддав я їх простим парням с народа. Я заплатив зайву сотню за геніальність народу, який обрав тих парнєй.
Але! Але тепер добрий люд мовчить, хоча тоді, економивши сотню на рівному місці, він волав про зубожіння.
Чому так? Та тому що єдиним джерелом і носієм є — телевізор!