Цю історію мені розповіла подруга. І я не могла стримати сліз… Вона знала ту сімʼю особисто…
Цю історію мені розповіла подруга. І я не могла стримати сліз…
Вона знала ту сімʼю особисто, тому була не менше вражена.
Мова йде про маленького хлопчика Дмитра. Він жив у квартирі разом з татом. Мами він ніколи не знав, зате у дитини ще була бабуся, яка допомагала його виховувати.
Батько Дмитра багато працював на заводі, втомлювався, але дуже любив свого хлопчика.
Тієї зими у Дмитрика піднялась температура. Батько намагався збити її народними методами, які зазвичай допомагати дитині, але цього разу ставало тільки гірше. Наближалась пізня година, батько став переживати за Дмитрика тому попросив його почекати поки той не повернеться з аптеки. Він не хотів турбувати сусідів чи маму, думав усі вже сплять.
Та батько не повертався. Ні за годину, ні за дві. Зрештою хлопчик він втоми й жару заснув. Зранку він прокинувся у холодному поті. Коли почав гукати батька, то йому ніхто не відповів.
Потім він обійшов усю квартиру і зрозумів, що нікого немає. Одягнувся і побіг на вулицю. Спершу він розпитував сусідів чи не бачили вони його тата, та ніхто нічого не знав.
– Може він на роботі? – додала одна жінка і побігла у справах.
Тоді Дмитро побачив поліцейську машину, постукав у вікно та почав просити:
– Дитинко у твої ігри ніхто гратися не буде! Йди додому, а то ще застудишся!
Дмитрик обходив усі навколишні будинки. Його надії знайти батька не справдились. Потім йому прийшло на ідею зайти до дядька Тараса — доброго татового друга, який жив через дорогу.
– Дядько Тарас! Я не можу знайти тата! Ви можете подзвонити моїй бабусі?
Через 20 хвилин батька шукали вже троє. Першим ділом розпитали хлопця куди він міг піти. А потім попрямували до єдиної на тому районі цілодобової аптеки.
Потім Дмитрик побачив знайомий силует у снігу. Тато лежав незворушно, тому хлопчик кинувся його обіймати.
Тіло було таким холодним, що бабуся одразу забрала дитину. Здається хлопчик зрозумів, що тато не просто покинув його, а сталося щось погане. Тато заснув, заснув назавжди.
Тепер Дмитрик живе разом з бабусею, а дядько Тарас бере хлопця гуляти у вихідні.