Приїхав з Німеччини в Україну. Заїхав на заправку. Вітаю хлопця коло колонки: – Доброго дня, будь ласка, 98 до повного! У відповідь.

Кілька тижнів тому був в Україні, і фантастично проводив час з батьками та друзями.

Одного дня заїхав заправити авто і був дуже щасливий знайти в Києві, недалеко від дому станцію, де є 98 бензин.

Настрій чудовий, сонячна погода — вітаю хлопця коло колонки:
— Доброго дня, будь-ласка 98 до повного!
У відповідь ледь чутно:
— «Здрасьте, пятая калонка».

Іду до каси, благо діло там все українською.
Ціна в Україні, треба сказати, порівняно з Німеччиною — просто супер за 98.

Розрахувавшись, повертаюсь до машини, даю 10 гривень хлопцеві, що заправляв, у вигляді подяки.
Він дякує:
— «Спасібо»
— Скільки тобі років братику? — питаю
— «Двадцать трі»
— А розмовляв би Українською отримав би 50грн а не 10! — намагаюсь хоч якось надати мотивації розмовляти українською

Він відповідає, намагаючись утримати свою гідність, і відданість до мови лаптєногих:
— «Ну што ж пАделать…»
— Це ж очевидно «што делать» — розмовляй Українською! — відповідаю

Хлопчина, зависає на мить — і я розумію, що там, в його голові, вирує невдоволення, про 50грн і несправедливість — а ніж думка про те, що Українець має розмовляти Українською.

Не працює досі закон, нажаль, як розмовляли так і розмовляють російською частина людей, що обслуговують клієнтів, не зважаючи на те, якою мовою ти до них звертаєшся.

Молоді українці — не втрачайте нові покоління — розмовляйте самі і вчіть своїх дітей спілкуватися Українською.

Тільки тоді Україна розквітне!

Всім здоров’я, миру і добра!