«Їй 30, а чоловікові 74 роки, але вони yже 8 років разом»: Життя Олени з чоловіком, який старший за неї на 44 роки…

Олені тридцять років, а її чоловікові 74. Така істотна різниця у віці зовсім не лякала дівчину. Разом пара вже вісім довгих років. Сусіди вже звикли, а раніше все село шепотіло по кутах, про дивну «пару» …

Олена і Володимир все життя були сусідами, проте ніякої уваги один на одного не звертали. Володимир був одружений, багато працював, тримав господарство зі своєю дружиною. А дівчина, закінчивши всього два класи, вискочила заміж за місцевого хлопця «непоганого», як їй здавалося. Але cімeйне щастя не склалось, чоловік любив міцні напої і «виховував» свою жінку за кожну найменшу провину: то ходила не там, то суп недосолила.

Олена терпіла і намагалася догоджат, адже перспектива відходу була зовсім не солодка. У таких невеликих селищах розлучення і в наші дні вважається справжньою ганьбою. «З яким обличчям я з’явлюся назад в будинок до батьків без гроша», – думала Олена і зціпивши зуби продовжувала «нести свій тягар».

Але в один прекрасний день дівчина зважилася і втекла до рідної домівки, де на неї чекав черговий удар долі. Батьки не прийняли її, сказавши, що вона зганьбила їх перед усім селом. Брат і сестра дивилися так само вороже, їм і так не вистачало грошей, а тут ще старша сестричка без гроша завітала. Від такої зради у Олени потемніло в очах, вона не знала куди йти, і як їй бути.

І тоді Олена прийняла рішення зайти до сусідів … Вона й гадки не мала, що вона їм скаже, просто хотілося виплакатися хоч комусь. Так дівчина потрапила в будинок до Володимира і його дружини Ларисі. Жінку дуже зворушила доля сусідки, і вона запропонувала їй залишитися жити у них.

Кілька років Олена жила у сусідів, а господиня і господар сприймали її, як свою власну дочку. Але потім здоров’я Лариси стало погіршуватися, і вона покликала дівчину і запропонувала їй залишитися в допомогу чоловіку, коли її не стане.

Володимир нічого не знав про «домовленість» і думав, що як тільки дружини не стане, Олена тут же піде. Але дівчина залишилася і продовжила жити в будинку і допомагати Володимиру по господарству. Поступово вони вже не уявляли собі життя один без одного.

Незабаром пара одружилася і почала виховувати спільних дітей, які зовсім не бачать різниці в віці батьків. Олена називає  чоловіка тільки по імені і вважає його своєю рівнею. Найбільше жінка боїться за здоров’я свого чоловіка, а на розмови і все інше вона просто не звертає увагу.