– Боже, якщо ще хтось при мені заїкнеться про відсутність світла – не знаю що я зроблю!
“Боже, якщо ще хтось при мені заїкнеться про відсутність світла — не знаю що я зроблю.
Люди ніби не розуміють що в країні війна, енергетична система й так ледве витягує, а сонця (й тепла), в порівнянні з кінцем грудня стало набагато менше, відповідно сонячні станції менше світла генерують; а споживання виросло, бо похолодало й люди включили обігрівачі. Відповідно, споживання супер виросло.
Короче, дуже бісять. Мені сьогодні тричі різні сусіди телефонували й питали чи є в селі світло, бо в Києві нема й не ясно чи їхати в село, та й кожен 3 пост у стрічці про світло (точніше його відсутність).
Закалібали, видалю чи вношу в чорний список всіх нитиків, бо ви ніфіга не зробили для свого мінімального комфорту під час війни й чекаєте що хтось зробить це за вас.
Вас попереджали що зима буде тяжка. Й так радійте тим 2-4 годинам світла вдень. Й включайте нарешті раціональне мислення.
До речі, я була в лікарні й там теж відключали світло. зі світлом були лише хірургічні кабінети та реанімація — далі мимо й 9-16 градусів тепла в палатах, що очевидно. Й ніхто не нив й всі вдячні навіть за це. А тут здорові люди, жаліються що їм темно та сиро. Дуже бісить”