Через укус інфікованого комара у хлопця нога збільшилася у п’ять разів і це – невиліковно…

27-річний хлопець змушений волочити опухлу кінцівку по землі при русі. Колись він мріяв стати футболістом, але мрія закінчилася в шість років, пише газета ЯСНО.

Дізнавшись про його стан, жінка-підприємець дала бідній родині гроші на лікування. Але лікарі сказали, що це захворювання – лімфатичний філяріатоз – є невиліковним. Незважаючи на сумні новини, хлопець вдячний медикам та добродійниці, бо хоча б знає, що з ним. Після укусів інфікованих комарів більш ніж два десятиріччя тому у камбоджійського хлопчика одна нога стала у п’ять разів більшою за іншу. У нього невиліковне захворювання.

27-річний Бонг Тхет запевняє, що пухлина утворилася з невеликих ран на нозі, які його батьки проігнорували, бо думали, що подряпини були від гри на вулиці. Однак до 12 років навколо його ступні виросли невеликі грудочки, які повністю покрили ногу. Батьки, які працювали на заводі, не могли дозволити собі лікування в бідній країні, тому стан їхнього сина  з роками погіршувався. Йому довелося перестати ходити в школу, тому що стало важко долати великі відстані. Навіть коли він сміливо приходив на навчання, діти постійно дражнили його через ногу. Хлопчина понад два десятиліття терпів незручності, не звертаючись до фахівців, поки добрі люди не почули його історію і не запропонували оплатити лікування.

Підприємець Дана Три пожертвувала 10 000 000 камбоджійських рієлів (близько 70 тисяч гривень). Гроші пішли на діагностування та різні медичні витрати. Бонг вперше зміг відвідати лікарню. Провівши аналіз крові, лікарі виявили, що у нього лімфатичний філяріатоз, паразитарне захворювання, що викликається ниткоподібними хробаками. Вони сказали, що цілком можливо, що він заразився паразитами через укуси комарів, які він дряпав до крові у дитинстві, звідси і рани.

Це маловідоме захворювання – одна з основних причин інвалідності в світі, але вакцини або ліків від хвороби поки немає. Бонг був в зневірі, коли дізнався, що йому нічим не можна допомогти, але все ще був вдячний людям, які робили йому пожертви. «Це полегшить мені життя, а знання того, що є люди, які про мене піклуються, зробить мене щасливим», – сказав він. – Я так вдячний їм за допомогу.  Буду продовжувати приймати ліки, які мені прописали, вони хоч трохи зроблять моє життя комфортнішим»  ЗакарпатПост

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!