Крик душі хлопця рве мережу: “Це ж укол всередину нас! Хто знає, що там? Ми з легкістю погоджуємося на анестезію в стоматолога, але вакцина змушує нас лякатись. Чому?”
Що мене нескінченно дивує. Більшість з нас не розуміє, як працюють технології. Як влаштований айфон, стільниковий зв’язок, двигун внутрішнього згоряння, супутникове телебачення, виробництво продуктів харчування, як працює підйомна сила крила.
Але це зовсім не заважає користуватися цими технологіями кожен день без усякого побоювання. Ми п’ємо аспірин, хоча поняття не маємо ким і з чого він зроблений, чи пройшов належним чином клінічні випробування і чи є у нього побочки.
Коли ми приходимо до зубного, то з легкістю погоджуємося на анестезію. Хоча, це ж укол. Всередину нас! Хто знає, що там? Які будуть довгострокові наслідки? Чи не обернеться безпліддям? А раптом це недавно розроблений препарат і немає багаторічних досліджень?
Ми легко погоджуємося на тату, ботокс і силікон в груди. Експериментуємо зі спиртними напоями і забороненими 228 статтею речовинами. Їмо чебуреки в придорожньому кафе, п’ємо гомеопатію і чайний гриб.
І тільки, бл*дь, вакцина змушує нас згадати, що до всього треба ставитися з обережністю. Окей, безглуздо сперечатися з не бажаючими бачити в вакцинації сенс і користь. Але хоч поясніть, чому з усіх досягнень людства саме вакцина викликає такі страхи?