Марині й не снилося! Зеленська вражає-одразу декілька важливих питань. «Вона взяла під контроль»-далі більше
Більше фруктів, м’яса, молока, кисломолочних продуктів, менше хліба та цукру. Нові норми організації харчування, затверджені нещодавно, почнуть діяти з першого вересня нового навчального року. Реформу шкільного харчування запустили з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Це не єдиний напрям, яким займається дружина президента.
Але поки що в Україні немає інституту першої леді, на відміну від США чи Франції. Це радше представницький статус, тож офіційних зобов’язань дружина президента не має. А втім, Володимир Зеленський має в планах розробити законопроєкт, який врегулював би обов’язки першої леді.
Hromadske проаналізували діяльність Олени Зеленської за два роки в цьому статусі: чого вдалося досягти, над чим варто працювати далі та які ризики можливі, коли діяльність першої леді перегукується із завданнями держави.
Ні сосискам! Впровадження шкільного меню
Ще у 2019-му Олена Зеленська окреслила головні напрями своєї діяльності, якими вона збирається опікуватися. Серед них — розвиток культурної дипломатії, здоров’я дітей та рівні можливості для українців, боротьба з домашнім насильством. Тоді ж вона почала говорити про реформу шкільного харчування.
«Якщо дітям не подобається шкільний обід, вони йдуть у сусідній кіоск і купують те, що їм смакує, не замислюючись про користь або шкоду. Тому не дивно, що найпоширеніші проблеми зі здоров’ям дітей — захворювання шлунково-кишкового тракту», — заявила Олена Зеленська в інтерв’ю українському Vogue.
Для запуску реформи шкільного харчування у 2020-му провели дослідження в 500 школах. Виявилося, що в більшості навчальних закладів не перевіряють калорійність страв, 52% сільських і 40% міських шкіл не мають належного приміщення та обладнання для їдалень, а 25% не проводять контроль температури тих страв, які споживають діти.
Під час перевірок українських шкіл за перше півріччя 2021-го Держпродспоживслужба вилучила понад 3 тисячі кілограмів небезпечних харчових продуктів, що втричі більше, ніж за аналогічний період торік.
За словами співголови громадського об’єднання «Батьки SOS» Олени Парфьонової, питання шкільного харчування вперше порушується на такому глобальному рівні.
«Проблема не лише в застарілих харчових блоках, а й у тендерних процедурах. У нас виграє той постачальник, який запропонує найнижчу ціну. Наприклад, у Печерський район зайшов новий постачальник, який запропонував приблизно 8 гривень за один сніданок у школі. Але закупівля продуктів для шкіл за найнижчою ціною насторожує», — каже Олена Парфьонова.
На її думку, питання з тендерними закупівлями щодо харчування треба унормувати, і перша леді могла б це ініціювати.
Слухай українською: аудіогіди у світових музеях
Роботу в цьому напрямі Зеленська почала із впровадження україномовних гідів у різних країнах.
Так, нещодавно запрацювали одразу два аудіогіди в Туреччині — в Археологічному музеї Анталії та музеї Святого Миколая в Демре, що у провінції Анталії. Загалом у межах цієї ініціативи працюють уже 20 українськомовних аудіогідів, сім із яких у Туреччині.
«Культурна дипломатія — один із пріоритетних напрямків роботи, який я обрала для себе у статусі дружини президента. Це — широке поняття, з великою кількістю можливостей та інструментів для залучення й самовираження. Форматів безліч, але мета — єдина: якомога ширше та яскравіше презентувати нашу країну у світі через її культуру та мову», — заявила Зеленська.
На думку директора Українського інституту Володимира Шейка, впровадження українських аудіогідів у провідних музеях світу — важлива ініціатива, адже за її допомогою зростає видимість української мови у світі, а українці мають змогу отримати якісну культурну послугу за кордоном рідною мовою.
«Музеї — досить неповороткі структури, які не відразу погоджуються на співпрацю. Подальші процедури забирають досить багато часу. Тому статус першої леді є важливим “ключем”, який допомагає відкрити багато дверей. Також запуск нових аудіогідів часто відбувається в межах офіційних візитів глави держави, що привертає до цієї важливої ініціативи додаткову увагу преси та громадськості», — каже Шейко.
Інклюзія: досягнення та підводні камені
Не менш важливим напрямом у діяльності Зеленської є безбар’єрність.
Так, перша леді запропонувала створити Раду безбар’єрності, яка б утілювала тематичні програми та контролювала ситуацію.
Крім того, Зеленська ініціювала підписання декларації «Бізнес без бар’єрів» між великими українськими та міжнародними компаніями. Вони мають створювати рівні можливості для різних суспільних груп, зокрема для людей з інвалідністю, похилого віку, батьків із дітьми до шести років, жінок та молоді. Так, у межах цієї ініціативи перша леді перевірила аеропорт «Бориспіль» на доступність інфраструктури та послуг аеропорту для різних категорій громадян.
Експертка з прав дитини Людмила Волинець насторожено ставиться до діяльності перших леді у цьому напрямі, адже він стосується державної політики.
«Перша леді може займатися багатьма проблемами, але не перебирати на себе повноваження того чи іншого напряму, яким повинна опікуватися держава», — каже Волинець.
На її думку, проблема в тому, що після завершення каденції президента й відходу першої леді від справ розвиток у сфері, якою вона опікувалася, стає менш активним або й зовсім зупиняється. А в таких важливих напрямках державної політики, як інклюзія, це неправильно.
З іншого боку, зауважує експертка, активність першої леді заохочує голів українських міст і сіл теж працювати за цим напрямком.
Хоча — в ідеалі — вони мали б це робити й без додаткового втручання дружини президента.
«Коли перша леді займається певною проблемою, це шалено прискорює її розв’язання. Але за цими темпами не має втрачатися якість. Спостерігаю за інклюзивно-ресурсними центрами, які працюють у новостворених громадах. Вони мало чим відрізняються від психолого-медико-педагогічних консультацій, які мали замінити. Бракує працівників цих закладів, методик роботи із сучасними проблемами дітей», — каже Волинець.
Протидія домашньому насильству: взаємодія з державою
Виконавча директорка міжнародного благодійного фонду «Фундація громадського здоров’я» Галина Скіпальська каже: виокремити протидію домашньому насильству як ще один напрям у діяльності Зеленської — важко.
На її думку, команда першої леді здебільшого займається питаннями безбар’єрності та харчуванням у школах.
«А втім, торік ми ініціювали зустріч, щоб обговорити з Оленою Зеленською ключові проблеми в контексті домашнього насильства, зокрема через карантинні обмеження. Я була вражена, бо на зустрічі також був прем’єр-міністр, керівник апарату Офісу президента. Нас слухали. Я зрозуміла, що вона взяла це питання під контроль. Минуло декілька місяців — і президент підписав указ у сфері протидії домашньому насильству», — каже Скіпальська.
Крім того, з ініціативи Олени Зеленської розроблено план міжсекторної взаємодії міністерств та відомств для протидії домашньому насильству. Він має допомогти їм налагодити спільний механізм протидії.