Новоселівка. Село, якого майже не лишилось… Вона роздивилась, що везу з собою подарований викопаний кущик м’яти…
Новоселівка. Село, якого майже не лишилось.
– А що то в тебе? М’ята? Ану, пішли зі мною!
Вона роздивилась, що везу з собою подарований викопаний кущик м’яти, і, спираючись на ціпочок жваво потяга мене за собою на подвір’я.
З маленького палісадника – єдине, що відносно вціліло у її хаті після масованих обстрілів росіян
– висмикнула здоровою рукою кілька гілочок м’яти з корінням. Друга рука зламана ще відколи вона від’язувала корову на палаючому подвір’ї під обстрілами.
– Бери-бери! Поставиш у воду, вона пустить коріння і буде тобі рости. М’ята невибаглива. Ця – дуже добре пахне! Повір, такої м’яти у тебе ще не було!
Ох, правда. Такої м’яти у мене ще не було.
