Прорив з Горлівки! Окупанти йдуть ва-банк – відрізати Бахмут: Доля ЗСУ. Знати всім!
Найгарячіша ділянка фронту біля Бахмута. Там триває боротьба за рубіж оборони, українці стримують ворога, що намагається наступати.
Про це 24 Каналу розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан.
Світан зазначив, що Бахмут – непростий як для російського наступу, так і для української оборони. Він розташований у низині, вздовж річки Бахмутка. Західніше Бахмута розташований Часів Яр. А це вже висота, з якої зручно обороняти Бахмут.
Однак і в росіян є така перевага, особливо з півдня, з боку Горлівки. Це так зване Горлівське підвищення. Воно йде від Горлівки на Курдюмівку далі на Часів Яр і йде туди на північ у бік Соледара. Тобто, на цьому підвищенні в районі Соледара ми нині й утримуємо цей район,
– зауважив військовий експерт.
Він додав, що росіяни наступають на Бахмут не з півночі, а з півдня, з висоти. Що з нашого боку, що з їхнього боку, Бахмут з висот, як на долоні. Щоправда, там ще не розбита промзона, висотки, які руйнують росіяни, також слугують непоганим рубежем оборони, там навіть танк можна заховати.
“Нині Бахмут є хорошим укріпрайоном. Саме через промзони і зруйновані будинки. Тому рух росіян зрозумілий, він реально небезпечний. Ми Бахмут підтримуємо, підкріплюємо висотами, як мінімум, з боку Часового Яру. Іде боротьба за це місто, але не за саме місто, як таке, а саме за рубіж оборони”, – наголосив льотчик-інструктор.
За його словами, критичної ситуації біля Бахмута поки немає. З півночі росіяни не зможуть обійти місто. Крім того, вони ще навіть не вийшли до траси Костянтинівка – Бахмут, яка є важливою артерією постачання для нашого угруповання в Бахмуті.
Ще є декілька трас і на Слов’янськ, і прямо через сільські дороги на Дружківку, на Краматорськ. Поки нині нашому бахмутському угрупованню нічого не загрожує,
– підкреслив полковник ЗСУ в запасі.
Водночас військовий експерт Сергій Грабський додав, що утримання українських позицій на Бахмутському напрямку відіграють важливу роль у тому, аби “виграти час”.
“На моє переконання, що самі відчайдушні бої за Соледар і Бахмут дозволили нам виграти час. Ми пам’ятаємо, що напередодні Нового року міністр оборони України повідомляв, що 5 січня буде розгортатися нова хвиля мобілізації у РФ, безумовно, можемо припустити з великою долею вірогідності, що противник передбачав оголошення нової хвилі мобілізації на тлі якоїсь переможної кампанії у районі Соледара і Бахмута. Крім того, ворог зосереджував на білоруському напрямку додаткові сили, і на той час було відомо про наявність там 11 тисяч російських військовослужбовців. А подальше розгортання цих сил та засобів на білоруській території могло призвести до ланцюгової реакції, початку мобілізації у самій Білорусі. Стійка оборона Соледара та продовження оборони Бахмута фактично зірвали плани противника і примусили його відмовитися від ідеї розгортання посиленого угруповання у Білорусі”, – зазначив військовий експерт.
Сергій Грабський підкреслив, що всі аналітики та видання говорять про те, що на сьогодні не існує загрози наступу з території Білорусі.
“За останньою статистикою щодо кількості російських військ відомо, що половина з того контингенту, який розташовувався на білоруській території, перемістилася на Схід. Через втрати противник переглянув свої плани й розгорнув додаткові підрозділи для утримання темпу наступу на Бахмутському напрямку. Ворог був змушений втягнутися у виснажливі оборонні бої на вулицях міста. Також в останні дні, відстежуючи медійний фактор, помітно, що не обговорюються активні дії ПВК Вагнер, що є підтвердженням втрат вагнерівців, через які вони надовго втратили боєздатність. За деякими відомостями йдеться про десятки тисяч загиблих, тобто завдано ураження одній з відносно боєздатних частин російської армії. Нейтралізація цього підрозділу має певне значення на наступних етапах війни, а також й для розвитку внутрішньополітичної ситуації у РФ, адже ми розуміємо що це підрив спроможності Пригожина впливати на ситуацію”, – зауважив Грабський.