Рівно 5 хвилини тому! Ахметова таки “взяли” – в тюрму: війна набирає обертів. Звернення до народу – забрати все

З інтересом спостерігаємо за “битвою” між Рінатом Леонідовичем та Володимиром Олександровичем.

Спочатку Леонідович підтягнув Разумкова, Авакова і навіть Яценюка з Гройсманом, які не лише безглуздо зображували з себе рятівників нації, найкращих прем’єрів та міністрів за всю історію України, а й фактично накинулися на команду, близьких і самого Олександровича – звинувативши їх не лише у некомпетентності навіть примудрилися їм примарними натяками трохи погрожувати їм, пише блогер Евгеній Хурсин у своєму телеграм каналі.

Так Леонідович у країні не лише контролює енергетику, її продаж та ціну на неї, а й тепло, а також видобуток та постачання вугілля – було створено дефіцит та трохи призупинено видобуток цього самого вугілля.

Що загрожує віяловими відключеннями не лише далеким хуторам, а й цілком собі елітній Конча-Заспі під Києвом, навіть самому Києву.

Що натомість хотів Леонідович, використавши такий тиск – ми не знаємо. І можливо навіть не дізнаємось ніколи.

Але ми точно знаємо, хто з часом Майдану сильно розбагатів, втративши при цьому безліч активів, що начебто і не логічно, але в дивовижному світі постмайданної України цілком звичайна річ. Згадайте, наскільки подорожчала електроенергія після того, як у країні перемогла революція гідності.

А також згадайте – хто саме на цьому заробив і у кого в чіпких руках знаходиться 2/3 української енергетики.

Так ось розсердився після такого тиску на себе і своїх Володимир Олександрович Зеленський і його можна зрозуміти. А щоб зрозумів це Леонідович – у зверненні до народу було дано примарний натяк на не дуже щасливе майбутнє, незважаючи на великі гроші і тих, хто приєднався до Гордона з Комаровським, які раптово “прозріли і розчарувалися”.

У відповідь заяву Зеленського, зазвичай мовчазний Ахметов вже другий день поспіль робить неоднозначні заяви про те, що він не олігарх, і що робити йому в реєстрі олігархів нічого.

“Які закони ухвалювати та підписувати, вирішують парламент і президент. А своє ставлення до цього закону я вже коментував.

Я не вважаю себе олігархом. Я – інвестор, а наша група – найбільший платник податків і працедавець. І, якщо знадобиться, я готовий захищати своє ім’я в українських і міжнародних судах. (…)

А що далі робити Зеленському?
Далі кажучи А говори Б
Тим більше, якщо на другий термін хочеш.
Потрібно садити, як обіцяв.
Хоча б своїх.
Щоби чужі боялися.

Треба відбирати нечесно відібране у народу, ну раз “інвестор-приватизатор” не впорався і не може дати доступні для народу ціни.

Мало того народ цей безжально задавлений тарифами, підвищення яких не видно кінця і краю, незважаючи на те, що енергія виробляється, а газ видобувається всередині країни.

Треба йти до кінця.
Свого чи опонента.
Тим більше, є запит на сильну руку.
Інакше роздавлять.
Люди досвідчені.
Пережили багато влад та президентів, час діяти, – резюмує блогер.

В цьому контексті варто додати, що З часів незалежності жодна влада нашої держави не займалася газотранспортною системою України та її енергоефективністю. Через це Росія може в будь-який час використати проти нас своє енергетичне знаряддя.

Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов у ефірі ток-шоу “Право на владу” у четвер, 11 листопада. Натомість політики, за його словами, дбали про власні кишені.

На переконання Данілова, це була стратегічна помилка усіх влад України.

“Починаючи з 1991 року всі керманичі України, коли мова йшла про нашу газотранспортну систему, дбали про власну кишеню. Вони їхали до Москви, домовлялися про якісь закриті угоди, замість того, щоб зробити міжнародний консорціум, у якому мали брати участі ті, хто транспортує, видобуває, користується цим продуктом. Це була стратегічна помилка нашої держави всіх влад – коли кажуть, що хтось один винен – ні. Так сталося, що всі мовчали”, – сказав він.

За словами секретаря РНБО, для України є викликом те, що Російська Федерація може використати проти нас своє енергетичне знаряддя. Тому, як він зауважив, ми маємо “припинити робити нерви державі”.

“Промисловість не здатна витримати теперішні ціни на енергоносії, бо її енергоефективністю не займалися. Жодної перебудови, енергоефективності, тільки приватні власники у себе щось рахували й робили”, – підсумував Данілов.