Щойно! Вже в Харкові – СБУ дійте, взяти всіх. Заколот – таємний план, країна піднялась!
Кремль забирає свої озброєні орди з українського кордону. Доволі рішуча реакція з боку Заходу та мобілізація всередині України показали Путіну, що цього разу йти війною не варто. Йдеться у матеріалі “Право на правду” на 24 каналі.
В іншому випадку – втрати росіян набагато перевершать ймовірні здобутки під час нової української кампанії. Проте це не означає, що Путін кине спроби домогтися свого, тобто посилення контролю над Україною.
Робитиме він це як не військовим, то політичним шляхом. Зокрема, через своїх агентів серед українського політичного середовища.
У його кума Віктора Медведчука останнім часом, як відомо, справи йдуть кепсько: канали закрили, трубопровід, подарований Петром Порошенком, забрали, водночас мережу заправок перевіряють.
Проте Медведчук не єдиний український політик, що не приховує своїх симпатій до Росії й за спиною якого стирчать нитки, за які Кремль може смикати.
Днями з’явилися нові докази того, що іншим таким агентом російського впливу є один з претендентів на крісло мера Харкова – Михайло Добкін.
Зокрема, відомий російський терорист Ігор Гіркін розповів в інтерв’ю пропагандистському каналу про те, як навесні 2014 року, Добкін та Кернес літали до Москви, отримувати вказівки щодо створення сепаратистської так званої “Харківської народної республіки”.
Начебто вже все підготували для перетворення ще одного українського міста на черговий сепаратистський “бантустан”, аж поки, за словами Гіркіна, в останній момент кремлівський куратор українського напрямку Сурков не передумав і не дав команду двом колаборантам призупинити створення “ХНР”.
Іншу версію відповідних подій раніше вже розповів скандально відомий бізнесмен Павло Фукс. Він теж визнав, що Добкін та Кернес навесні 2014 року отримували вказівки в Кремлі щодо створення сепаратистської “республіки” у Харкові.
Фукс із Гіркіним тут єдині в думці, а от в чому вони розходяться, так це у версії того, чому сепаратистський заколот у Харкові тоді не вдався.
За словами Фукса, Москва, навпаки тисла на Добкіна й Кернеса щодо проголошення так званої “ХНР”. Добкін начебто готовий був це зробити, а от Кернес в останній момент передумав.
Це сталося після душевної розмови з ним олігарха Ігоря Коломойського, який у своєму стилі, відверто і без натяків, пояснив Кернесу, що з ним буде, якщо він перейде на бік росіян і стане сепаратистом.
Як олігарх Коломойський вміє переконувати, зокрема Кернеса, всі, хто хотів, могли почути, адже, мережею давно гуляє аудіозапис телефонної розмови між двома співрозмовниками: Ігорем Валерійовичем та Геннадієм Адольфовичем.
Там Геннадій Адольфович клявся Ігорю Валерійовичу у вірності і слізно благав його пробачити, за те, що не зміг виконати всі вказівки і настанови.
Душевні телефонні настанови Коломойського, очевидно спрацювали, і, як свідчить Павло Фукс, Кернес відмовився брати участь у сепаратистському заколоті навесні 2014 року, за що, за даними інших джерел, за кілька тижнів отримав кулю в спину і до кінця життя пересувався на інвалідному візку.
Проте Добкін, за словами Фукса й Гіркіна, від ідеї створення так званої “ХНР” тоді не відмовився. Станом на зараз він є одним з головних претендентів на посаду мера Харкова, вибори якого відбудуться восени 2021 року.
Вже не дивно, що в Служби Безпеки України немає питань до Добкіна. Замість того, щоб відповідати на питання слідчих, він відповідає на питання ведучих російських пропагандистських телеканалів.
Проте річ тут ще в тому, що Добкіна, як показують останні соціологічні опитування, готова підтримати майже третина опитаних харків’ян.
Тобто чимало мешканців міста готові довірити Харків людині, яка готова була влаштувати їм пекло у 2014 році та яка мала намір перетворити Харків на нове проросійське Сомалі, як сусідні окуповані території Донбасу.
Водночас Терехов принципово веде сесії Харківської міськради не державною українською мовою, а мовою сусідньої країни агресора. Не говорячи вже про те, що Терехов не міг не знати як у 2014 році його начальник Кернес готував повалення української влади у Харкові.
І зокрема, як тодішній мер Харкова фінансував загін проросійських бойовиків “Оплот”, що захоплював адміністративні будівлі у Харкові і згодом, воював на боці росіян на Донбасі.
Відтак, хто б з цих двох діячів не переміг би на осінніх виборах мерах у Харкові, ми однаково матимемо загрозу проросійського реваншу і зраду українських національних інтересів.
Це означає, що крім фронту зовнішнього, де на кордонах можуть скупчуватися російські війська, українці й надалі матимуть фронт внутрішній, де в містах залишається ще чимало агентів впливу ворога.
Джерело:korupciya.com